-
1 via
1.плат, шляхV. Lactea — астр. Молочний Шлях, Чумацький Шлях; галактика
2. prep1) через; за маршрутом через; із заходженням у (до)2) шляхом, за допомогою3. int1) уперед!, в дорогу!2) геть звідси!3) годі!, досить!* * *I лат.путь; via media середній шлях /курс/; V. Lactea астр. чумацький шлях; галактикаII prep.1) через; згідно маршруту через; із заходженням у; via London через Лондон; from Helsіnkі to London via Hamburg з Хельсінкі в Лондон із заходженням у Гамбург ( про судно)2) шляхом, за допомогою; to make one’s vіews known - a magazіne artіcle висловлювати свій погляди в журнальній статті; І sent her a message via her sіster я передала їй записку через її сестру -
2 via
I лат.путь; via media середній шлях /курс/; V. Lactea астр. чумацький шлях; галактикаII prep.1) через; згідно маршруту через; із заходженням у; via London через Лондон; from Helsіnkі to London via Hamburg з Хельсінкі в Лондон із заходженням у Гамбург ( про судно)2) шляхом, за допомогою; to make one’s vіews known - a magazіne artіcle висловлювати свій погляди в журнальній статті; І sent her a message via her sіster я передала їй записку через її сестру -
3 way
1. n1) шлях; дорогаway signal — шляховий (колійний) знак
get out of my way! — не заважайте мені!, геть з дороги!
by the way — на шляху; в дорозі
out of the way — не по дорозі, осторонь
to lead the way — показувати дорогу, іти попереду; подавати приклад
to go (to take) one's own way — перен. іти своїм шляхом, діяти незалежно (самостійно)
there lies your way — ірон. з богом, Парасю; скатеркою дорога
2) бік, сторона; напрям, напрямокthis way, please — пройдіть, будь ласка, сюди
to look the other way — дивитися в інший бік; удавати, що не впізнаєш
3) (амер., розм., тж pl) віддаль, відстаньall the way from A to Z — амер. від (самого) початку до (самого) кінця; перен. повністю, до самісінького кінця
4) рух уперед; хідunder way — мор. на ходу (тж перен.)
to get under way — відпливати, відходити; виїхати, вирушити; здійснювати; пускати в хід
to lose way — знижувати швидкість; відставати
to have way on — рухатися уперед (про автомобіль, корабель)
5) метод, засіб, спосіб; спосіб діїI will find (make) a way to do this — я знайду спосіб (як) зробити це
in one way or another — тим чи іншим способом, так чи інакше
6) звичай, звичка; особливість, характерна риса7) спосіб (життя)8) розм. галузь, сфера; заняття9) відношення, аспект10) стан, становищеin the family way — у цікавому стані, вагітна
11) pl тех. полозки, стапелі (на верфі)by the way — до речі, між іншим; попутно
by way of joking — жартома; щоб пожартувати
out of the way — незвичайний, неабиякий
the other way round (амер. around) — навпаки
the ways of God pen. — шляхи Господні
the W. of the Cross pen. — хресний шлях
to make way for — уступити місце (дорогу); розступитися
to put oneself out of the way — старатися щосили (що є духу), зробити все можливе
2. adv амер.далеко; на деякій відстаніway up in Canada — на півночі, в Канаді
3. intтпру!* * *I [wei] n1) шлях; дорога; маршрутwhich is the way in [out]? — де вхід [вихід]?; a way down [up] спуск [підйом]
2) напрям3) відстань4) рух вперед; хідunder way — мop. на ходу
preparations are under way — йдуть /ведуться/ приготування
to get under way — мop. відпливати, відходити; рушати в дорогу, виїхати; розпочати; пускати в дію
to gather way — набирати ходу /швидкості/; to make way просуватися вперед
to have way on — рухатися вперед (про судно, автомобіль)
5) спосіб дії; метод, спосібthis is the way to do it — це треба робити тільки так /саме таким чином/; манера поведінки
6) особливість, характерна рисаhe is not built that way — він людина не такого складу; устрій, звичай, звичка
the American way of life — американський спосіб життя; загальноприйняті норми поведінки
7) ставлення, аспект8) положення, станthings are in a bad way — погані справи; розмах, масштаби діяльності
9) область, сфера; заняття10) категорія, рід11) можливість, шлях, засібto find a way of doing smth — знайти можливість що-н. зробити
12) мop. стапель13) тex. направляюча (станк;)14) юp. право проходу, проїздуII [wei] aпроміжний (на шляху куди-н.); розташований на шляхуIII [wei] adv; сл.1) далеко; на значній відстані, віддаленийway behind [ahead] — далеко позаду [попереду]
2) повністю, до кінця3) поблизу -
4 train
1. n1) поїзд, потяг; составboat train — поїзд, узгоджений з розкладом пароплавів
down train — поїзд, який іде з Лондона (з великого міста)
up train — поїзд, що йде у Лондон (у велике місто)
the morning (the night) train — ранковий (нічний) поїзд
wild train — поїзд, що йде не за розкладом
to make (to catch, to nick) the train — устигнути на поїзд
to take the train — сісти у поїзд, поїхати поїздом
2) процесія, кортеж3) караван4) військ. обоз5) почет; натовп (шанувальників)6) ланцюг, ряд, низка (подій)7) шлейф (сукні)8) хвіст (павича)9) наслідок, результат10) pl військ. тили12) військ. наводка за азимутом14) послідовний ряд15) мет. прокатний стан16) тех. зубчаста передачаtrain bombing — військ. серійне бомбометання
train butcher — амер. рознощик у поїзді
train officer — військ. начальник ешелону
train service — зал. служба руху
gravy train — амер., розм. тепленьке місце, «годівниця»
2. v1) розм. їхати поїздом3) принаджувати, заманювати4) виховувати; учити; привчати (до чогось)6) тренувати (ся)to train for a boxing match — тренувати (ся) перед матчем з боксу
9) військ. наводити за азимутом* * *I [trein] n1) потяг; складboat train — потяг, узгоджений з розкладом пароплавів
goods /freight/ train — вантажний /товарний/ состав
local /branchline/ train — місцевий потяг
slow /stopping/ train — потяг, що йде зі всіма зупинками
relief [excursion] train — додатковий [туристичний]потяг
the morning [the night] train — уранішній [нічний]поїзд
the 2:15 train — потяг, що відходить в 2:15
wild train — потяг, що йде не за розкладом
to travel by train — їхати або їздити поїздом
to board /to take/ the train — сісти в потяг, поїхати потягом
to lose /to miss/ one's train — запізнитися на потяг
to make /to catch, to nick/ the train — поспішити на потяг
the train is in — потяг прийшов; трактор з причіпом
2) процесія, кортеж3) караванa train of camels — караван верблюдів; війск. обоз ( baggage train wagon train)
4) свита, натовп (шанувальників, поклонників)a staff of 80 in smb's train — свита у складі 80 чоловік
5) ряд, ланцюг, низкаa train of misfortunes — ланцюг нещасть; смуга невдач
a train of words — ряд слів; хід ( думок)
to follow the train of smb 's thoughts — стежити за ходом чиєїсь думки
to lose the train of smb 's thought — втратити нитку чиїхось міркувань; хід, розгортання, розвиток ( подій)
it was already in fair train to develop party out of faction — все йшло до перетворення фракції на партію
6) шлейф, трен ( плаття); хвіст (павич, шлейф); хвіст (комети, метеор)7) наслідокin the train of — в результаті, унаслідок
the war brought famine and disease in its train — війна принесла з собою голод, хвороби
the ruins that they left in their train — розвалини, які вони залишили за собою; результати
to write in the train of NN's study — йти ( у своїй книзі) шляхом, прокладеним дослідженнями NN
8) pl війск. тили9) війск. азимут ( знаряддя); наводка за азимутом10) cпeц. серія (хвиль, коливань)wave train — фiз. цуг /серія/ хвиль; послідовний ряд
11) метал. прокатний стан12) тex. зубчата передача; система важелів13) війск. запав14) полюв. приманка ( у вигляді покладених один за одним шматочкі)15) icт. алюр ( коняки)••in train — у готовності, напоготів
to put /to set/ things in train — готувати до дії
gravy train — aмep.; cл. "годівниця", тепленьке містечко
II [trein] vto ride the gravy train — aмep.; cл. дістати тепленьке містечко; загрібати бариші
to train from York to Leeds — їхати ( поїздом) з Йорка в Лідс
2) aмep. ( with) водити компанію; зв'язатися (з ким-н.)3) волочити, тягнути; волочитися, тягнутися4) icт. притягати, заманюватиIII [trein] v1) виховувати, вчити, привчати (до чого-н.); to train a child виховувати дитинуto train smb 's taste — виховувати чий-н. смак
trained to obedience — привчений до слухняності; привчати (дитину, домашню тварину) проситися
2) навчати, готувати (що-н.); to train a girl in nursing навчати дівчину догляду за хворимиto train hospital nurses [airmen, botanists] — готувати медичних сестер [льотчиків, ботаніків]
to train smb for the stage [for the diplomatic service, for the army] — готувати кого-н. для виступів на сцені [для дипломатичної служби, до армії]
to train smb for the navy /to serve in the navy/ — готувати кого-н. до флотської служби
this school trained many good officers — з цієї школи випустилось багато хороших офіцерів; вчитися, навчатися, готуватися
to train for priesthood — готуватися стати священиком, готуватися до кар'єри священика
3) ( for) тренуватиto train smb for a contest [for a championship] — готувати кого-н. до змагання [до чемпіонату]; тренуватися
to train for a boatrace [for a boxing matçhˌ for a mountain-çlimbing] — тренуватися перед гонками на човнах[матчем з боксу, сходженням на гору]
4) дресирувати ( тварин); об'їжджати ( коня)to train dogs to catch hares — навчати собак ( ловлі) на зайців
5) caд. формувати ( дерев); направляти ( ріст рослин)6) війск. (on, upon) наводити за азимутомhe had trained his news camera on celebrities for 40 years — образн. протягом 40 років він тримав знаменитостей під прицілом своєї кінокамери
-
5 of
prepуказує:2) на авторство, володіння чимсь — передається родовим відмінком3) на об'єкт дії — до4) на матеріал — з6) на якість, властивість, вік12) на смак, запах13) про, щодо15) зв'язує словосполучення, де перший іменник є означенням* * *I prep1) вказує наналежність, приналежність- передається poд. відмінком; володіння чим-небудь- передається poд. відмінком; авторство- передається poд. відмінком; належність до якої-небудь організації або участь у роботі якого-небудь органу- передається poд. відмінком; родинні, дружні, ділові та ін. зв'язки в звороті, що включає іменник у присвійному відмінку або присвійний займенник в абсолютній формі2) указує наскладову частину чого-небудь- передається poд. відмінком; співвідношення частини е цілого з; передається poд. відмінком; певну кількість чого-небудь- передається poд. відмінком4) указує наякість, властивість або особливість- передається poд. відмінком; у сполученні з іменником передається прикметникомof good /high/ quality — гарної якості; кількісну характеристику в, з
a family of eight — родина з восьми чоловік; вік- передається poд. відмінком
5) указує на сферу поширення якості або ознаки- разом з наступним іменником часто перекладається складним прикметникомblack of eye — чорноокий; склад, вміст або структуру- передається poд. відмінком
a book of poems — збірник віршів; запах, смак- передається орудним відмінком
6) вказує напоходження або джерело з; передається poд. відмінком; віднесення до якого-небудь часу або періоду- передається poд. відмінком7) указує на причину, підставу від, за, з, через, по8) указує на напрямок, відстань або віддаленість від якого-небудь пункту від, до9) указує нахвилини (при визначенні часу по годиннику) без; передається poд. відмінкомtwenty of ten — aмep. без двадцяти десять; назву місяця після дати- передається poд. відмінком
10) час здійснення повторної дії по; разом з іменником передається прислівникомof a Sunday — по неділях; період часу протягом
11) уживаєтьсяу зворотах, де в ролі образного епітета виступає те, що визначаєтьсяa box of a room — комірка; з прикладкою, вираженою власним іменем
12) з ослабленим значенням уживається в означальних зворотах до іменників- передається poд. відмінком; разом з іменником передається прикметникомstandard of living — рівень життя; розкриває зміст попереднього іменника- передається poд. відмінком
13) указує наоб'єкт дії- передається poд. відмінкомlevying of taxes — стягнення податків; суб'єкт дії, вираженого іменником- передається poд. відмінком; у поєднанні з іменником передається прикметником
the love of a mother — любов матері; материнська любов; суб'єкт дії, вираженого інфінітивом з ( чийого-небудь) боку
it is foolish of you to act so — з вашого боку нерозумно діяти подібним чином; icт. суб'єкт дії після дієслова в пасиві - передається орудним відмінком
14) указує натему розмови, предмет спогадів про, відносно; предмет підозри, побоювань, страху; передається непрямими відмінками15) указує назвільнення або порятунок від чого-небудь від; позбавлення, вилучення чого-небудь від; передається poд. відмінком; особу, у якої що-небудь беруть, просять, вимагають в, у; передається poд. відмінкомto to buy smth of smb — купити що-небудь у кого-небудь
16) icт. указує на мету з; по17) у сполученняхfull of — повний, сповнений
of a certainty — безсумнівно, безперечно; напевно
of oneself — за своїм бажанням; без сторонньої допомоги
II v, діал.; див. have IIIof old — давно; за давніх часів
-
6 Тойнбі, Арнольд Джозеф
Тойнбі, Арнольд Джозеф (1889, Лондон - 1975) - англ. історик, філософ О. світу отримав в Оксфордському ун-ті В. икладав у Лондонській школі економіки, понад 40 років (від 1925 р.) очолював Королівський ін-т міжнародних відносин. Філософські інтереси Т. були зосереджені у сфері дослідження проблем філософії історії. Базовою ідеєю філософсько-історичної теорії Т. була ідея існування локальних, відносно замкнених цивілізаційних спільностей (спочатку Т. виділив 21 таку спільність, а потім зупинився на 13), кожна з яких має свою власну історію. Сукупність історій цих цивілізаційних спільностей (стисло-цивілізацій) утворює всесвітньо-історичний процес. У перебігу історії усіх цивілізацій Т. виділяє наступні етапи: виникнення, ріст, надлом, деградація та дезінтеграція, які характеризуються ним з позицій варіанта філософії життя Бергсона: виникнення й ріст цивілізацій пов'язуються з енергією життєвого пориву, а надлом, деградація й дезінтеграція - з виснаженням їх життєвих сил. Означені етапи є спільними для всіх цивілізацій, проте кожна проходить їх по-своєму, накладаючи на них відбиток власної унікальності. Згідно з Т., попри всю неповторність кожцої з цивілізацій, їм притаманні і деякі спільні характеристики, насамперед закон "виклику та відповіді". За цим законом, доки цивілізація спроможна на адекватне сприйняття й належну відповідь на кожен наступний з низки викликів історичного довкілля, вона рухається поступально. Можливість такої відповіді створюється завдяки продуктивним ідеям обдарованої здібностями й чеснотами т. зв. "творчої меншості". Ці ідеї через механізм соціального наслідування поширюються серед пасивної більшості і втілюються нею в життя. Однак з плином часу "творча меншість" може втратити здатність генерувати ідеї, що є адекватними викликові історичної ситуації, разом з цим - моральний авторитет. Суспільнозначуща діяльність творчої еліти набуває суто формального характеру й починає спиратися на апарат примусу. Відповідно, більшість перероджується у "внутрішній пролетаріат", визначальними рисами якого є паразитарний спосіб життя (з вимогами "хліба і видовищ"), неспроможність до плідної діяльності чи захисту свого суспільствах, водночас, перманентна готовність до соціальних збурень. За таких умов (до яких долучається загроза від варварської периферії, або "зовнішнього пролетаріату") відбувається надлом відповідної цивілізації з наступною її деградацією та розпадом. Втім, за Т., пізні етапи існування цивілізації зовсім не обов'язково мають поставати як непередвизначені й неминучі щаблі її загибелі. Під впливом нових "творчих меншостей" може відбутися духовне, а пізніше й цілісне відродження цивілізації К. рім того, уникнути розпаду можна також шляхом "єднання в духові", через залучення до вселенської релігії на основі об'єднання вже наявних світових віровчень і переходу на рівень світової цивілізації.[br]Осн. тв.: "Дослідженняісторії". У 12 т. (1934 - 1954); "Випробування цивілізації" (1948); "Світ і Захід" (1953); "Історичний підхід до релігії" (1956).Філософський енциклопедичний словник > Тойнбі, Арнольд Джозеф
-
7 confine
In звич. plмежа, рубіжwithin the confines of smth. — в межах чогось
IIv1) обмежувати2) ув'язнювати, тримати зачиненим (під замком)3) звич. pass. народити* * *I n1) границя, межа2) межа, рубіж, розділова лінія ( між поняттями)II v1) обмежувати2) тримати під замком, у клітці; ув'язнювати3) pass приковувати4) pass народжувати; бути в пологовому будинку5) фiз. утримувати ( від розльоту) -
8 scaffold
1. n1) ешафот; плаха; шибеницяto die (to end, to perish) on the scaffold — закінчити життя на шибениці
2) (the scaffold) страта, смерть від руки ката3) риштовання, риштування4) підмостки; трибуна5) трибуни (для глядачів)6) іст. арена, відкрита сцена7) анат. скелет, кістякS. site — Ешафотний майдан (у Лондоні)
2. v1) забудовувати риштуванням* * *I n1) риштовання, поміст2) ешафот; плаха; шибениця; ( the scaffold) страта, смерть від руки ката3) підмостки, трибуна; трибуни ( для глядачів); icт. арена, відкрита сцена4) метал. охолодь5) aнaт. скелет, кістякII v -
9 Бентам, Єремія
Бентам, Єремія (1748, Лондон - 1832) - англ. філософ, етик, основоположник утилітаризму. Освіту отримав в Оксфорді. Його філософсько-етична концепція, в основу якої покладено принцип корисності, розкрита у праці "Деонтологія, або наука про мораль". Б. вважав, що природу людини визначають почуття задоволення і страждання, які постійно і в усьому керують індивідом. Поведінка людини спирається на прагнення до щастя через збільшення задоволення і зменшення страждання, тому моральним є все, що корисне для досягнення цієї мети. Основна максима теорії утилітаризму Б. - найбільше щастя для найбільшої кількості людей. Етику він визначав як вчення про засоби досягнення щастя, а мораль - як мистецтво його максимально збільшити. Реальними інтересами вважав лише інтереси індивідів, тому інтереси держави і громадянств в цілому - це ніщо інше, як "сума інтересів індивідів". Етику Б. характеризує зв'язок з економічною теорією; принцип свободи індивіда в господарській діяльності є одночасно і засадничим принципом моралі. Політичні погляди Б. близькі до лібералізму, хоч він відкидав теорії природного права та суспільного договору.[br]Осн. тв.: "Принципи моралі і законодавства" (1789); "Нариси нової системи логіки" (1827); "Деонтологія, або наука про мораль" (1834). -
10 Ляйбніц, Готфрид Вільгельм
Ляйбніц, Готфрид Вільгельм (1646, Ляйпциг - 1716) - нім. філософ, вчений В. ивчав філософію та право в Ляйпцизькому ун-ті, математику в Ієнському. Після закінчення Ляйпцизького філософського ф-ту захистив у 1666 р. дис. "Про комбінаторне мистецтво", в кінці того ж року в Альтдорфі - дис. на ступінь докт. права. Л. створив першу обчислювальну машину, яка, крім арифметичних дій, могла добувати квадратні корені; після її успішної демонстрації у Парижі був обраний до Паризької академії, а в 1673 р. став членом Королівського тов-ва у Лондоні. Першу статтю про диференційне числення Л. опублікував у 1684 р., а про інтегральне - у 1686 р. Л. виступив ініціатором створення Академії наук у Берліні (1700), був обраний (пожиттєво) першим її президентом. Протягом життя Л. багато подорожував (певний час перебував у Франції, Англії, Італії, зокрема у Римі). Постійним місцем роботи Л. (від 1686 р. і до смерті) було опікування бібліотекою герцогів Ганноверських. Власна філософська система задумувалась і створювалась Л. як спроба синтезу досягнень античної, середньовічної та "нової філософії"; в історію світової філософської думки вона увійшла як завершення європейської філософії XVII ст. і як попередниця нім. класичної філософії. Основними імперативами раціоналістичної за своїм характером методології Л. постають універсальність і чітка доказовість філософських міркувань. Вихідними методологічними засадами, що уможливлюють дотримання означених імперативів, є наступні принципи буття і мислення: 1) несуперечливість будь-якого можливого або мислимого буття (закон суперечності); 2) логічна первинність можливого над дійсним (можливість незліченної множинності несуперечливих світів); 3) достатнє обґрунтування, що існує саме даний світ, відбувається саме ця подія, а не будь-які з можливих (закон достатньої підстави); 4) довершеність чи досконалість даного світу як достатня підстава його існування. Досконалість дійсного світу Л. розумів як гармонію сутності та існування Н. а відміну від попередніх мислителів, які вважали анахронізмом такі поняття античної та схоластичної філософії, як "ентелехія", "монада", "мета" (або кінцева причина) та "субстанція" (субстанційна форма), Л. залучає їх, докорінно переосмисливши, як основоположні і продуктивні засоби філософського пізнання. Першочергове місце тут належить поняттю "монада". Л. радикально відходить від ототожнення матерії і протяжності та тлумачення простору як субстанції (Декарт), позаяк такий підхід, на його думку, передбачає нескінченну подільність. Натомість він вводить поняття частки, наділеної силою (на тій підставі, що цього вимагають закони руху). Прості субстанції, або монади, не мають протяжності і тому не можуть ділитися іще на щось простіше; вони є осередками сили і, отже, почуття, сприйняття (перцепції) і прагнення (апетиції). Кожна монада є мікрокосмосом, що "віддзеркалює" увесь універсум. Із тези, що монади - це прості субстанції, випливає, що вони не мають вікон, через які щось має "входити і виходити". Звідси - ідея Л. про напередвизначену гармонію, адже інакше неможливо пояснити взаємозв'язок монад поміж собою. Подібно до того як два хори можуть співати за однією партитурою, так і монади взаємодіють на підставі первинного Божественного вибору щодо їхнього співіснування. Існування Бога Л. обґрунтовує, виходячи із принципу достатньої підстави; оскільки поняття Бога можливе, то він існує. Тільки Бог спроможний, "віддзеркалюючи" свою власну природу, нівелювати відмінність між випадковим та необхідним; але це не означає, за Л., що зникає людська свобода. Людині, як монаді, також притаманні сприйняття, апетиції і спонтанність, але у формі мислення, волі і свободи. Свобода (включно зі свободою вибору) полягає у слідуванні велінням розуму згідно із принципом достатньої підстави.[br]Осн. тв.: "Принцип індивідуації" (1663); "Роздуми про знання, істину та ідеї" (1664); "Теорія руху" (1671); "Міркування про метафізику" (1686); "Про походження речей" (1697); "Теодицея" (1710); "Монадологія" (1714).Філософський енциклопедичний словник > Ляйбніц, Готфрид Вільгельм
-
11 Мур, Джордж Едвард
Мур, Джордж Едвард (1873, Лондон - 1958) - англ. філософ. Засновник течії неореалізму - як продовження шотл. філософії здорового глузду. У 1925 - 1939 рр. - проф. філософії у Тринітському коледжі, у 1921 - 1947 рр. - редактор ж. "Mind". Самобутність його філософського підходу полягає у тому, що він вважав визнання існування зовнішнього світу на рівні повсякденного мислення і мовлення цілком виправданим. Заперечення філософами-ідеалістами цього загальноприйнятого погляду ґрунтується на ототожненні сприймання об'єкта з самим об'єктом (мислення про буття - з самим буттям). Але в даному разі - це не повернення до наївного реалізму, яке б нехтувало критикою такого реалізму з боку суб'єктивних ідеалістів чи Канта, а його оновлена версія. М. вважав, що причиною заперечення існування зовнішнього світу є хибний аналіз значень висловів, тобто плутанина в аналізі значень. На рівні повсякденного мислення і мовлення визнання існування зовнішнього світу не веде до непорозумінь і цілком задовольняє практичні потреби. Фактично такий підхід вів до заперечення тези про недосконалість повсякденної мови і, зрештою, до пізнішого виправдання повсякденної мови Вітгенштайном та до його ідеї про різні "мовні ігри" з властивими їм критеріями смислу. Але сам М. не вважав свою версію неореалізму достатньо обґрунтованою. Він запропонував об'єктивне розуміння етики на противагу суб'єктивістським концепціям В. важав, що популярні визначення добра в психологічних, соціологічних, економічних термінах тощо є наслідком плутанини у процедурі визначення.М. тримався думки, що поняття добра є простою сутністю, яку не можна розкласти чи звести до якоїсь іншої сутності, тобто визначити добро через щось інше.[br]Осн. тв.: "Основи етики" (1903); "Етика" (1912); "Деякі основні проблеми філософії" (1953); "Філософські статті" (1959). -
12 Шаян, Володимир
Шаян, Володимир (1908, Львів - 1974) - укр. релігійний філософ, санскритолог, поет, публіцист. Закінчив гімнізію у Львові (1927), Львівський ун-т, де вивчав філософію, санскрит, європейські мови та літератури. Захоплювався Ге гелем і Гуссерлем, ідеями шанувальника екзотеричних традицій проф. Стасюка. Заснував релігійний Орден лицарів Бога-Сонця (1943). Від 1944 р. - емігрант. Один із засновників Укр. Вільної академії наук (Авсбург, 1946 - 1947). Працював у Лондоні в бібліотеці ім. Т. Шевченка при Союзі Українців в Британії, президент Європейської президії УВАН (1969), голова орієнталістів і Спілки вільних журналістів, головний редактор ж. "Світання" (Торонто, 1968), на базі якого виник "Інститут ім. проф. Шаяна" (1972). Сприйняв "Велесову книгу" як підтвердження "первородності" українців. Обстоював ідею нової віри на засадах старої ("староарійської, старослов'янської і староукр.") Р. аціоналістичній метафізиці протиставив міфо- і ритоонтологію (пояснення буття через міф, ритуал і "психологію Божества"). "Всю повноту і глибінь" праукраїнськ. віри вбачав в "Ригведі" (праслов'яни, на думку НІ., принесли Ріг Веди, себто Ріг Знання, до Індії). Оновлення дохристиянських вірувань поєднується у Ш. з цілковитою солідарністю із потрактуванням християнства Сковородою. Уґрунтовував ідеологію укр. націоналізму на засадах праукр. дохристиянських уявлень. Українці-рідновіри (язичники) вважають Ш. основоположником відродження їхньої конфесії, а його твори - одним із викладів свого віровчення.[br]Осн. тв.: "Студії над Ведійською думкою" (1947); "Найвище Світло: Студія про Сварога і Хороса" (1969); "Найвища Святість: Студія про Свантевита"(1971); "Джерело сили української культури"(1972); "Григорій Сковорода: Лицар Святої Борні" (1984).
См. также в других словарях:
Лондон — У этого термина существуют и другие значения, см. Лондон (значения). Город Лондон англ. London … Википедия
Лондон — столица Великобритании. Упоминается у Тацита, 115г. н.э., в латинизир. форме Londinium, откуда реконструируемое исходное кельт, название Londin. В его основе видят или личное имя Лондин и тогда город Лонди на, Лондинов город , или название… … Географическая энциклопедия
Лондон (столица Великобритании) — Лондон (London), Большой Лондон (Greater London), столица Великобритании, главный экономический, политический и культурный центр страны. Один из крупнейших по численности населения городов мира. Расположен в центре так называемого Лондонского… … Большая советская энциклопедия
Лондон после полуночи (фильм — Лондон после полуночи (фильм, 1927) Лондон после полуночи London After Midnight Жанр Фи … Википедия
Лондон после полуночи (фильм, 1927) — Лондон после полуночи London After Midnight Жанр Фильм ужасов Детектив Режиссёр Тод Броунинг Продюсер … Википедия
Лондон после полуночи — London After Midnight Жанр Фильм ужасов Детектив Режиссёр Тод Броунинг Продюсер … Википедия
ЛОНДОН — столица Соединенного Королевства Великобритании и Северной Ирландии и крупнейший город на Британских островах. Расположен на р.Темзе, в 64 км от ее устья. Лондон один из крупных портов Британии и главный промышленный центр страны. Площадь города… … Энциклопедия Кольера
Лондон — I Лондон (London) Джэк (настоящее имя Джон Гриффит, Griffith) (12.1.1876, Сан Франциско, 22.11.1916, Глен Эллен, близ Сан Франциско), американский писатель. Л. фамилия его отчима, разорившегося фермера. В юности переменил множество… … Большая советская энциклопедия
Лондон Уоспс — Лондон Уоспс … Википедия
Лондон, Джули — Джули Лондон (26 сентября 1926 18 октября 2000) американская джазовая певица, актриса. Пик популярности Джули как певицы пришелся на 50 е годы. Джули Лондон признавалась лучшей вокалисткой в 1955, 1956 и 1957 годах по опросам… … Википедия
ЛОНДОН — ВЕЛИКОБРИТАНИЯ Лондон по праву считается не только столицей Соединенного Королевства, но и одной из столиц мира политической, экономической, культурной. Он расположен в эстуарии Темзы, у Северного моря, и является крупнейшим городом и портом мира … Города и страны